Дзя́бра, -бер, мн. = Зябра.
Дьогтьови́й, -а́, -е́. = дігтевий. Люде бочки дьогтьові палють.
Дя́ченько, -ка, м. Ум. отъ дяк.
Кобилка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кобила. Тарадайка торкоче, кобилка бігти не хоче. 2) У гребенщиковъ: инструментъ для нарѣзки зубьевъ гребня. 3) Ручка весла (гребки), перпендикулярная къ ло́паті (на днѣпровскихъ лодкахъ, дубахъ). 4) Часть лука, употребляемаго шерстобитами. Cм. лук. 5) Подставка для струнъ у скрипки, бандуры. 6) Грудная кость у птицъ (cicada). 7) Палка, употребляемая въ дѣтскихъ играхъ дідо́к і матка. . 8) Часть начиння. Cм. начиння 3. 9) Насѣк. Aphrophora.
Му́рзати, -заю, -єш, гл. Пачкать, марать (лицо, руки).
Повідживати, -ваємо, -єте, гл. Ожить (во множествѣ).
Подесятерити, -рю́, -ри́ш, гл. Повторить десять разъ. Употр. въ знач. повторить нѣсколько, много разъ. Я вже говорив і подесятерив, щоб хлопці не робили шкоди в полі.
Поплямкати, -каю, -єш, гл. Почавкать (губами).
Фурнути, -ну, -неш, гл. = фуркнути. Качка... фурнула.
Чини, -нів, мн. 1) Мѣсто, гдѣ перекрещиваются нити основы. 2) Колышки въ сновалкѣ, при помощи которыхъ дѣлаются чини
