Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витеребитися

Витеребитися, -блюся, -бишся, гл. Взобраться, залѣзть. Витеребились аж на піч. Левиц. І. 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТЕРЕБИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТЕРЕБИТИСЯ"
Білокрилець, -льця, м. = лущ. Вх. Пч. II. 10.
Витовкмачити, -чу, -чиш, гл. 1) Побить, поколотить. 2) Растолковать, разъяснить.
Гарешт, -ту, м. и пр. = арешт и пр.
Зга́рь, -рі, ж. 1) Гарь. Ти хоч би згарь з люльки видовбав. Полт. 2) Пригарь въ водкѣ. Пінної без згарі січ відерок опалила суще коропської. Мкр. Н. 20. 3) Выгорѣвшій лѣсъ. Кози пасуть у згарах — вигорілих лісах. Шух. І. 211. 2) Искры, отлетающія при ковкѣ желѣза. Волч. у. (Лободовск.).
Згоджа́тися, -джа́юся, -єшся
Змідніти, -нію, -єш, гл. Принять металлическій вкусъ отъ мѣди. Аф. 457.
Кара, -ри, ж. 1) Наказаніе. Стоять Гонта з Залізняком, кричать: «Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись». Шевч. 187. Се кара божа на нас. Мет. 263. 2) Гнѣвъ, немилость. А я живу в божій карі: не дав мені Господь пари. Мет. 57. Ум. каронька. Яку б же нам, славним запорожцям, та кароньку дати? Н. п.
Опасати, -ся. Cм. опасувати, -ся.
Позані́чний, -а, -е. Позавчерашній. Вх. (Желех.).
Указати Cм. указувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТЕРЕБИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.