Вигулькнути, -ну, -неш, гл. Вынырнуть, внезапно появиться, внезапно выскочить. Вигулькнув із моря. Синій поломінь червонястий біга, хлипа, никає по грубці; то підскочить, то присяде, то знов вигулькне.
Византія, -тії, ж. Византія, Константинополь. Босфор клекотить, неначе скажений; то стогне, то виє: йому Византію хочеться збудить.
Догля́дачка, -ки, ж. Надзирательница, надсмотрщица. От чортова доглядачка! Таки й вздріла.
Палити, -лю, -лиш, гл.
1) Жечь, сожигать. Солому палять і зілля варять.
2) Топить. Ой пали, мили, кам'янії груби.
3) Обжигать (кирпичъ, глиняную посуду, известь).
4) Курить. Люлечки палити.
5) Палить, стрѣлять. Як узяв джура та узяв малий з пистолів палити.
Полоскотати, -чу́, -чеш, гл. Пощекотать.
Преномерант, -та, м. Подписчикъ. Чи багато в тебе преномерантів на «Записки о Южн. Руси»?
Приятритися, -рюся, -ришся, гл. Прикинуться (о болѣзни, нарывахъ). Я шкурку на пальці тільки зідрала, а воно приятрилось, нарвало. Не дуже з таким хворим, а то й тобі ця хвороба приятриться.
Просмердіти, -джу, -диш, гл. Провонять.
Страхополох, -ха, м.
1) Трусъ. Ні в чім не був страхополох. Хиба я страхополох, щоб боявся Петра?
2) Раст. Xanthium spinosum.
Терновий, -а, -е. Относящійся къ терну, изъ терна. Терновий кущ. Мережані ярма, тернові занози.
