Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вистачати

Вистачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вистачити, -чу, -чиш, гл. 1) Хватать, хватить, стать, быть достаточнымъ. Одних тенет вистачить на дві милі. Стор. II. 219. 2) Доставить, поставить въ достаточномъ количествѣ. Їм.... треба вистачити добре їсти. Левиц. І. 501. Таке військо вистачимо, що й кримського хана завоювали б. Стор. II. 226. Хоч невеличкий млин, та, знаєш, чепурненький, раз-по-раз, день-у-день крутивсь і гуркотів і хліба вистачав хазяїну чимало. Греб. 383. на всіх не вистачиш. Всѣхъ не удовлетворишь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТАЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТАЧАТИ"
Безпам'Ятний, -а, -е. 1) Имѣющій слабую память, безпамятный, забывчивый. Шейк. 2) Находящійся въ безпамятствѣ. Гаркуша висажує у вікно безпам'ятну сотничиху і сам счеза. Стор. ІІ. 241.
Добу́ток, -тку, м. Пріобрѣтеніе. Добу́тки. Приплодъ (ягнята, телята). Шух. І. 36.
Капшучок, -чка, м. Ум. отъ капшук.
Кожанець, -нця́, м. Башмакъ, сдѣланный изъ цѣльнаго куска кожи. Господи благослови стару бабу на постоли, а молоду на кожанці. Ном. 8663.
Обляпати, -ся. Cм. обляпувати, -ся.
Ограда, -ди, ж. = огорожа. Єсть золотий сад і золотою оградою огорожений. Рудч. Ск. II. 94.
Осавула, -ли, м. 1) = осавул. 2) Помѣщичій разсыльный, помѣщичій приказчикъ. Левиц. І. 31. Звелів пан двом осавулам витягти жида з хати. Грин. II. 232.
Повіншувати, -шу́ю, -єш, гл. Поздравить.
Погодувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Покормить. ЗОЮР. І. 147. Погодуй, положи, та хоть вп'ять побіжи. Чуб. V. 682. 2) Вскормить (многихъ). Ой як я живу, як я горюю, я своїх діточок не погодую. Мет. 248. Ох, милосердний Творче і всі святії отці, поможіть мені малих діток погодувати, із їх розума да й діждати. КС. 1884. І. 31. 3) Откормить (многихъ). Погодуєм... кабани. Рудч. Ск. II. 26.
Понабурковувати, -вую, -єш, гл. Намести снѣгу. Он дивись, як понабурковувало коло хати. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСТАЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.