Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

височенний

Височенний, -а, -е. Очень высокій. Височенний хрест поставив. Шевч. 596.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОЧЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОЧЕННИЙ"
Арешта́нтська. Мѣсто заключенія, арестантская.
Галівник, -ка, м. 1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ. Камен. у. 2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Черк. у. Cм. галювати 1.
Е меж. Э. Е, ні, пані, не дам. Рудч. Ск. І. 68. Е, вже на мене зуби гострять. Ном. № 9557.
Закони́ти, -ся. Cм. законя́ти, -ся.  
Запасльо́нити, -ню, -ниш, гл. Запачкать въ паслін.
Мензирь, -ря, м. Родъ овечьяго сыра.
Понамацувати, -цую, -єш, гл. Нащупать (во множествѣ). Він хоч і сліпий, а не дуже з чим сховаєшся. Як почне манати, то скрізь усе понамацує, де що лежить. Харьк. у.
Реченець, -нця, м. Срокъ. Св. Л. 215. Прийде реченець у осени гроші оддамо. Могил. г.
Розрівняти, -няю, -єш, гл. Выровнять, сравнять.
Шушукання, -ня, с. Шептаніе. Літало по церкві з його шушукання по між людьми. Грин. II. 154.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСОЧЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.