Воловий, -а, -е. Воловій, бычачій. Що він загадав тобі — на воловій шкурі не списати. Треба мені волового воза. волове око, очко. а) Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus. б), Насѣк. Hipparchia Hyperanthus. в) также волові очі. Раст. полевая астра, Aster amellus. воловий язик. Раст. собачій корень. a) Anchusa officinalis L. б) Cynoglossum officinale. в) Symphytum officinale L.
Гончаре́нко, -ка, м. Сынъ горшечника.
Дуймом подути. Быстро побѣжать.
Заса́дний, -а, -е. 1) Объемистый, большой. Це засадні кулі: більше двадцяти кулів не візьмеш на воза. Засадні вуліки, хоч по три рої накидай. Не треба, казано, дуже засадні снопи в'язати, бо не висадиш і на вила. 2) Крѣпкій. Засадні коні. 3) Солидный. Безпешна будь: чоловік засадний, не ледащо яке. 4) заса́дна зіма́. Продолжительная и постоянная зима.
Ло́два, -ви, ж. Доска. Спит на голих лодвах. Ослін, зроблений з лодвів.
Острішок, -шка, м.
1) Нижній край соломенной крыши на постройкѣ.
2) Родъ крыши положенной поверхъ плетня. Усі кури на сідалі, півень на острішку.
Серака, -ки, об. = сарака. Ой серака Поляниця кукурузи сіє.
Тіснуватий, -а, -е. Тѣсноватый.
Узабоч нар. Въ сторонѣ. Де ж він косарку купив так недорого? Мабуть у Леппа, в Хортиці? — Ні, десь узабоч, у Кичкасі либонь, чи що.
Чиншовик, -ка, м. Платящій чиншъ, состоящій на чиншевомъ положеніи.
