Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вистаратися

Вистаратися, -раюся, -єшся, гл. 1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника. Левиц. І. 174. 2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. От тобі чорт і вистаравсь перед чортами: він думав, шо коли робитиме великі капості людям, то його й чорти похвалять, а вони бач! Грин. II. 62. Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд. Г. Барв. 442.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТАРАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТАРАТИСЯ"
Верзікати, -каю, -єш, гл. = верзякати.
Надса́да, -ди, ж. Болѣзнь, поврежденіе отъ тяжелой работы; надорванность. 3 великою худобою животу надсада, з хорошою дружиною серденьку відрада. Чуб. V. 5
Обвихнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Обвиться. Та срібная сережка — Марусенька, золотий перстенек — Василенко та й обвихнувся коло ручки, коло її русої кісочки. Мил. 134.
Повисукувати, -кую, -єш, гл. Высучить (во множествѣ).
Покладки, -ків, м. Куриныя яйца. Шух. І. 106, 238. Годуют курочки, таких наскладали покладків. Гн. II. 205.
Пособляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пособи́ти, -блю, -биш, гл. Помогать, помочь. Тепломір скрізь пособляє чоловікові. Ком. II. 81.
Таністра, -ри, ж. Ранецъ. Гн. II. 50.
Узвати, узву, узвеш, гл. Позвать. Узвали мене в хату та й дали чарку горілки. Харьк.
Укакатися, -каюся, -єшся, гл. Опачкаться, огадиться (дѣтск. сл.).
Хвойовий, -а, -е. Сосновый. Хвойовий ліс. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСТАРАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.