Багатирь, -ря, м.
1) Богачъ. Такий багатир, що не знає що́ то нема. Багатирь був, а жив, як убогі люде живуть. Багатир був! Що було в його поля, худоби, що всякого добра! Умре багатир, то йде за ним увесь мир, а вмре харпак — тільки піп та дяк.
2) Богатырь. Були вони багатирі: велику силу мали. Портрети всіх багатирів: як Александр цареві Пору давав із військом добру хльору...
Варварки, -рок, ж. мн. Родъ уставок.
Груча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Грюкотіти.
Кирпа, -пи, ж. 1) Вздернутый носъ. Лічить Енея приступає, очками кирпу осідлав. кирпу гнути. Задирать носъ. А як закуштує школи, вже й одвертає пику, вже й кирпу гне. Стара не страшна, так молода кирпу гне. 2) = кирпатий. Ум. кирпонька.
Кривоп'ятий, -а, -е. Съ кривыми пятками. Хотіла мене мати за п'ятого оддати, аж той п'ятий стидким, кривоп'ятий.
Паленчарня, -ні, ж. Винокурня.
Підлабузнитися Cм. підлабузнюватися.
Подробити, -блю́, -биш, гл. = подрібнити. Сала кус самий любіший зараз подробила.
Проречисто нар. Краснорѣчиво. Проречисто казала далі й далі.
Хлипнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хлипати. Всхлипнуть.
