Відти нар. Оттуда. Бодай туди не дойшло і відти не прийшло.
Лу́шниця, -ці, ж. = лучниця.
Наложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Наложить. Моя кісонька... віночком наложена. 2) Надѣть (о шапкѣ). Як наложив шапку, то він уже і козак. 3) — голово́ю, душе́ю. Пожертвовать жизнью, душей, погубить жизнь, душу; сложить голову. Наложила, моя доню, за всіх головою. Прийде ще з туги головою наложити. Хто ворожить, той душею наложить.
Недосвіт, -ту, м. Утренній морозъ. Барвінок цвів і зеленів, слався, розстилався, — та недосвіт перед-світом в садочок укрався. Потоптав веселі квіти, побив, поморозив...
Осудливий, -а, -е. Осуждающій, любящій осуждать. Хоч вередлива була, та не осудлива. Всі люде коло неї понурі й осудливі.
Посіпака, -ки, м. = сіпака.
Праонук, -ка, м. = правнук. Стане тобі його на ввесь твій вік і ще й дітям, онукам і правнукам твоїм останеться.
Удання, -ня, с.
1) Удача.
2) Способность. Сила на уданню належить.
Упіл нар. Пополамъ. Переломити руку, або ногу впіл.
Хліборобити, -блю, -биш, гл. Заниматься земледѣліемъ. Деякі чумакують, а більш хлібороблять.
