Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вистоювати

Висто́ювати, -стоюю, -єш, сов. в. ви́стояти, -стою, -їш, гл. Простаивать, простоять, выстаивать, выстоять. Ви́стояти слу́жбу. Отстоять обѣдню. К. ЧР. 100.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТОЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТОЮВАТИ"
Вилити, -ся. Cм. виливати, -ся.
Дзмій, -мі́я, м. дзміїха, -хи, ж. = Змій, зміїха.
Докра́яти Cм. докравати.
Заторо́плений, -а, -е. Сбитый съ толку. Жидівка затороплену дівчину ще й на инший путь наведе. О. 1862. І. 74.
Копичити, -чу, -чиш, гл. 1) Складывать, сваливать въ кучу. Желех. 2) Складывать въ копны. Желех.
Ле́мбик, -ка, м. Алембикъ, перегонный кубъ.
Лисо́к, -ска, м. Ум. отъ лис. Желех.
Муші́я, -шії, ж. Имущество. Шух. І. 107.
Письменництво, -ва, с. Писательство; сочинительство; письменность. К. ПС. 84.
Чоботище, -ща, м. Ув. отъ чобіт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСТОЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.