Варити, -рю, -риш, гл. 1) Варить; стряпать. Жінко, вари лишень гречані галушки. — Дай мені вечеряти, моя ластівко! — Я ж не пи пила, я ж не варила. Пиво варити зачинайте. 2) Безпрестанно уговаривать, читать науку. Я в хаті челядку варила, варила, щоб ішла служить. Воду варити. Заставлять кого дѣлать что-либо совершенно ненужное, изъ за одного лишь каприза, притомъ постоянно придираясь. Вередливе, тільки воду варить. 3) Кашу варити. Родъ игры.
Верховіття, -тя, с. Верхнія вѣтви деревьевъ. Верховіття у тернів стинає, меншому брату примішу покидає.
Гри́виця, -ці, ж. = Грива 3.
Облазнити, -ню́, -ниш, гл. Одурачить, оставить въ дуракахъ.
Опасистий, -а, -е. Жирный, толстый, тучный.
Охотка, -ки, ж. = охота 1. Та кому й в охотку буде почути за нас, як не нашим таки братчикам-українцям. ТІ. 84.
Піддурювання, -ня, с. Обманъ, обманываніе, надувательство.
Регіт, готу, м. Хохотъ. О, сміху було! хлопці аж кишки порвали од реготу. Аж лящить жіночий регіт. Там такого реготу, аж стіни гудуть.
Сувертень, -тня, м. Свертокъ.
Сучити, -чу́, -чиш, гл. = сукати. Кроять рушники із китаєчки, сунуть торочки з чорного шовку. Сучи, моя мати, восковую свічу.
