Беґеря, -рі, ж.
1) Большая пастушья палка. Cм. биґарь.
2) Бранное: говорится о высокихъ ростомъ, но глупыхъ.
Бігунець, -нця, м. 1) Ум. отъ бігун. 2) Дитя, уже начинающее бѣгать. Ростуть вони не по дням і не по часам, а ростуть по минутам: уже такі бігунці гарні. 3) Родъ вышивки. Ум. бігунчик.
Відлинути, -ну, -неш, гл.
1) Отлетѣть.
2) Отхлынуть. Відлинула вода від берега.
Вольовач, -ча, м. Зобатый человѣкъ.
Житло́ -ла́, с. 1) Житье, жительство. Не буде тобі ні добра, ні житла. Чорноморці на житло пішли собі, чи їх погнали, на гряницю. Ідуть люде на житло в степ. Коротке сватання! Таке й житло швидке й коротке: як нитка порвалось ув один мент. 2) Жилье, жилище, обитель. В глухій глуші пошукати, там де людського житла, а ні садиби не знайти. Осядеться чужий в його наметі, його житло засипле з неба сірка. О, пом'яни, мій Боже, їх у житлах праведних своїх.
Знову нар. = знов. Знову закипіло сине море; вздовж байдака знову похожає пан отаман.
Накаля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Напачкать, нагадить. Да таку купу накаляв здорову, як хата.
Небога, -ги, ж.
1) Племянница. Була в мене небога, при мені вона й зросла, бо сиротою осталася змалку.
2) Бѣдняжка. Була колись Гандзя, каліка небога. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі.
3) Голубушка, милая. Ой поклонітесь дівчині небозі, а що мені добре в далекій дорозі. Скарай мене, Боже, на гладкій дорозі, коли я помислю об другій небозі. Ум. небіжка.
Польськість, -кости, ж. Свойство польскаго, то-же, что и польщизна.
Цовта, -ти, ж. Глыба. Цовта землі, снігу, сахару.
