Відзімувати, -му́ю, -єш, гл. Перезимовать.
Глагол, -лу, м.
1) Слово, рѣчь, глаголъ. Вислухай молитву щиру, і почуй мої глаголи.
2) читати глаголи. Стоять безъ корму.
Загруза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. загрузнути и загру́зти, -зну, -неш, гл. Вязнуть, завязнуть, увязнуть. Не громадь, дудку, сіна, бо загрузнеш по коліна. А в той гарбуз москаль загруз.
Лаґун, -на, м. Стволъ дерева въ нако́ті. Cм. накіт.
Лічма́, нар. Счетомъ.
Любчи́на, -ни, ж. = любка. Що то за дівчина, що то за любчина?
Уданство, -ва, с. Красота. Все тільки про любощі дбають: то на чорні брови, то на уданство уповають.
Устрявати, -ваю, -єш, сов. в. устряти, -ряну, -неш, гл. Вмѣшиваться, вмѣшаться, впутываться. Де що на добро людям починалось, туди він устрявав зараз. В суєту він не встрявав.
Цікавість, -вости, ж.
1) Любопытство.
2) Интересъ. Ти б мені росказав хоч для однієї цікавости.
Чванитися, -нюся, -нишся, гл. Чваниться, важничать. Було шляхта знай чваниться. Дарес тут дуже насміхався, собою чванивсь, величався.
