В'язниця, -ці, ж. Тюрьма; заключеніе. Да чи правда, що губили Пилипка в в'язниці.
Жи́рно нар. Жирно. Сі в сірці і в смолі кипіли за те, що жирно дуже їли.
Замі́ркуватий, -а, -е. О хлѣбномъ зернѣ: щуплый, мелкій. Але сюю року заміркувате жито: таке дрібне, шо не знаю, шо то копа й видасть. Заміркувата пшениця.
Засмія́ти, -мію́, -є́ш, гл. Осмѣять, засмѣять. Люде чужії її засміють.
Злиднува́ти, -дную, -єш, гл. Бѣдствовать. Не кажи, коню, що я злидную, а кажи, коню, що я паную.
Змажка, -ки, ж. Ум. отъ змага.
Троєшки, -шок, мн. Тройни. Коли де найдуться двоєшки або троєшки, — як хлопчики, то батькові, а як дівчатка, то матері не довго після того животіти.
Убуванці, -ців, м. мн. Ремешки, которыми привязываютъ къ ногѣ ходаки. Cм. волоки.
Укмічати, -чаю, -єш, сов. в. укмітити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить, подмѣчать, подмѣтить. Зразу укмітити, що не такий народ. Мале, та й те вкмітило, що в просі кузька є. Зразу вкмітить дитина.
Хватати, -таю, -єш, гл. = хапати. Оце хватає, наче собака.
