Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витворний

Витворний, -а, -е. Капризный, шалунъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТВОРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТВОРНИЙ"
Гірловий, -а, -е. Относящійся къ гирлу, ему принадлежащій. Браун. 17.
Годовище, -ща, с. Годовой срокъ найма. Один син у людей служить, а другого нищий, кобзар, узяв.... за годовище півтора цілкового поступив. ЗОЮР. І. 46.
Голиця, -ці, ж. Чистое поле, прочищенное отъ деревьевъ мѣсто. Угор. Іде дощик на голиці. Гол. IV. 574. 2) Кожа, съ которой облѣзъ, оборванъ мѣхъ. Конст. у. 3) = гонишна сітка. Браун. 13.
Гуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотати 1. Грин. III. 673. Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Загадка: грім). Ном. стр. 291, № 47. На горищі шось стука та гуркотить. Мнж. 130. За громом громи гуркотять. Греб. 374.
Згуча́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Испугаться. Кінь згучався. Галиц. Вх. Зн. 21.
Перез пред. Чрезъ. Вх. Лем. 447.
Приїздити, -джу́, -ди́ш, гл. Пріѣзжать. Що-дня одні виїздили, другі приїздили. Стор. МПр. 67.
Прошепотати, -чу́, -чеш, прошепоті́ти, -чу́, -ти́ш, прошептати, -пчу, -чеш, гл. Прошептать. Може серце яке лихо тихо прошептало. Шевч. 334.
Роскоштувати, -ту́ю, -єш, гл. = роскуштувати.
Стрічення, -ня, с. = стрітення.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТВОРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.