Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виталище

Виталище, -ща, с. Мѣсто пребыванія. Виталище душі. К. ЦН. 287.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТАЛИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТАЛИЩЕ"
Вдовиченко, -ка, м. = удовиченко.
Відставити Cм. відставляти.
Існий 2, -а, -е. Настоящій, истый, заправскій. Зараз мого чоловіка приручили дядькові, москалеві істньому. МВ. (О. 1862. III. 72).
Кошуленька, кошулечка и кошулька, -ки, ж. Ум. отъ кошуля.
Оселити, -ся. Cм. оселяти, -ся.
Скаль, -ля, м. Часть роя пчелъ, вылетающая предварительно, чтобы отыскать мѣсто для роя. Желех. Як має виходити рій, то дня за два виходить скаль да й літа, поки знайде способне місце — тоді і рій летить. Радом. у. Cм. скала 2.
Скиндяк, -ка, м. Лента. Ум. скиндячо́к.
Тихіський, -а, -е. = тихісінький. Вх. Лем. 473.
Хендогий, -а, -е. Чистый, опрятный. Хоч будеш убогий, аби-сь був хендогий. Ном. № 11253.
Цькування, -ня, с. Травля собаками.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТАЛИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.