Бждирка, -ки, ж. Рыба Phonixus rivularis.
Бізьдерево, -ва, с. = бузьдерево.
Бурсацтво, -ва, с. соб. Бурсаки. А із брацтва те бурсацтво мовчки виглядає.
Вилуплювати, -люю, -єш, сов. в. вилупити, -плю, -пиш, гл.
1) Вылущивать, вылущить; откалывать, отколоть. Наймитові хоч з коліна вилупи, а купи. Тріску на одвірку вилупила.
2) Выводить, вывести, произвести, родить — преимущественно о птицахъ, но иногда, какъ грубое выраженіе, и о людяхъ. Вилупила куріпочка усіх тільки троє (куріп'ят). От я підсипав під тую свиню, а вона й вилупила мені шість волів, так як соколів. Вилупила вона ту дитину.
3) Вызубривать, вызубрить, выучить. Було аж сльози тобі котяться, а таки не вилупиш тих латинів та греків, як отче наш.
4) Выпучивать, выпучить, вытаращить. Вилупив очі, як баран.
Дзижча́ння, дзижча́ти Cм. Дзизчання, дзизчати.
Замодлува́ти, -лу́ю, -єш и замодлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. У плотниковъ и столяровъ: примѣрить, пригнать, размѣрить.
Збі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Прикинуться бѣднымъ, начать жаловаться на бѣду. Як збідкається: що се я, дурний, наробив!
Набреха́ти Cм. набріхувати.
Повідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Отобрать (во множествѣ). Хотя ж ви од нас ключі повідбірали.
Приповідка, -ки, ж. Пословица, поговорка.
