Видзьобувати, -бую, -єш, сов. в. видзьобати, -баю, -єш, гл. Выклевывать, выклевать.
Дже́рга, -ги, ж. То же, что и запаска, но изъ неокрашенной шерстяной ткани натуральнаго цвѣта. Cм. Дерга.
Дові́ряний, -а, -е. Дознанный, испытанный, несомнѣнный. Що є відьми — се довіряна річ.
Зумітися, міюся, мієшся, гл.
1) = зуміти. А щоб ти зумілася! у.
2) Поразиться, изумиться. Дівчина зумілася, де доля поділася.
Коренатий, -а, -е. Коренастый. Петро укладе Тури, дармо, що Тур такий коренастий. І в огород загородив козак аж сім дубів високих, старих, коренатих.
Мотуза́рь, -ря́, м. Веревочникъ, дѣлающій веревки, бечевки.
Нужа, -жі, ж. соб.
1) Вши. Коли не п'є, так нужу б'є, а все не гуляє. Убрання, постоли порвались і нужі повна очкурня.
2) Мухи. Тут, біля загонів, нужа б'є скотину дуже. Воли... ішли нехутко по дорозі да знай хвостами нужу проганяли.
Подужувати, -жую, -єш, сов. в. подужати, -жаю, -єш, гл.
1) Осиливать, осилить, одолѣвать, одолѣть. Він був самий плохий і нікого не подужав. Насилу десять чоловіка його подужали.
2) Быть въ силахъ, смочь. Як то ми вдвох подужали вкласти в копи стільки горілки? Багато дуже, дак я не подужав забрать усіх.
Пообкисяти, -саємо, -єте, гл. Обмокнуть (во множествѣ). Ми пообкисали на дощі.
Спузиріти, -рію, -єш, гл. Покрыться, пузыремъ, пузырями.
