Брижувати, -жую, -єш, гл. Украшать сборками, складками.
Віблий, -а, -е. Круглый, цилиндрическій. віблий обруч — обручъ изъ цѣльнаго неразщепленнаго надвое древеснаго ствола. вібла хата. Хата изъ круглыхъ бревенъ.
Відшахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отклониться, отшатнуться. Одшахнешся від пари очей грізних.
Моца́рь, -ря́, м. Силачъ. Сідлай мі коня, того моцаря.
Нало́га, -ги, ж. 1) Привычка, обыкновеніе, повадка. У нього налога пити горілку. 2) Отягощеніе, притѣсненіе. (Чорт у пеклі) мучив дармо, у всіх ярма з шиї не злізали, струп на плечах, бо по печах в ад дрова возили... Щоб скакали, не брикали, — кладуть в рот удили, сікуть плітью, щоб там митью ступою ходили. Всю налогу скоро Богу донесли во уші: не забарив, ад розорив, випустив всі душі. 3) Толпа, давка; напоръ, натискъ. Там налога така, що трохи пана не звалили, так налягли.
Обпоминати, -не́ю, -єш, гл. Помянуть за упокой. Треба (покійника) обпоминати.
Осінщина, -ни, ж. Дань, подать зерномъ помѣщику отъ крестьянъ осенью.
Попідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Подобрать (во множествѣ).
Сайдак, -ка, м.
1) = сагайдак. Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний.
2) Годъ рыболовнаго сака.
Уповажнювати, -нюю, -єш, сов. в. уповажнити, -ню, -ниш, гл. Давать, дать законное право. Помста і крівава кара, яким би ми правом її ні вповажнювали, ще ніколи не сповняла душі винуватого иншими чувствами, опріч звірячих.
