Вимовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вимовитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Выговариваться, выговориться, произноситься, произнестись. Мення і однакове, та неоднаково всюди вимовляється.
2) Отговариваться, отговориться.
Дерев'я́чка, -ки, ж. Ум. отъ дерев'яка.
Кочет, -та и ко́четь, -тя, м.
1) Колышекъ на концѣ граділя, на который надѣвается деревянное кольцо, соединяющее плугъ и колішню.
2) Въ лодкѣ: кочетокъ, каждый изъ двухъ колышковъ, въ которыхъ ходятъ весло.
Крутихвіст, -хвоста, м. Изворотливый, фальшивый, перемѣнчивый человѣкъ.
Маши́нник, -ка, м. = машинистий. Отто єсть машини бігають, то ті машинники, шо на їх.
Мекеке́! меж. Крикъ ягненка, овцы, козы. От біжить баран: «мекеке, мекеке!». Коли це приходе один вовк та й став біля кози, а вона: «мекеке!».
Наполега́ти, -га́ю, -єш, гл. = наполягати. Одначе таки наполегали на їх, щоб узяли. А я все наполегаю: скажи та скажи!
Поменити, -ню́, -ниш, гл. Упомянуть, назвать.
Рівнісінько нар. Совершенно гладко, с. прямо, с. равно.
Хотар, -ря, м. Всѣ принадлежащія селенію земли.
