Закоси́чити, -ся. Cм. закосичувати, -ся.
Запальчо́вувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзывать шипы на концахъ колесныхъ спицъ.
Квітчати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Убирать, украшать цвѣтами. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю.
2) Украшать. І волоцюгам помагали рогами людський лоб квічать.
Либа́к, -ка, м. Работникъ, собирающій нефть съ поверхности воды.
Печінка, -ки, ж. Печень. Коса свиняча, що коло печінки, довгенька. брати за печінки. Пронимать, трогать. Ясь бігав по хаті та кричав. Його знать брало за печінки. в печінках сидіти. Надоѣсть, опротивѣть. Уже ти мені в печінках сидиш з своїми витребеньками. печінки відбити. Повредить внутренности. Ум. печіночка.
Підслухи, -хів, м. мн. Подслушиваніе. Двох турчинів на підслухи посилає. стоя́ти на підслухах. Подслушивать.
Поважний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный уваженія. Іще трошки засоромилась перед поважним гостем, то й очиці спустила в землю.
2) Серіозный; солидный. Такий зробився тихий та поважний. Поважне обличчя. Йому здавалось... ніби він чує поважну його мову.
3) у поважному стані. О женщинѣ: беременна. Пані моя нездужає: вона в поважному стані.
Порити, -ри́ю, -єш, гл. Изрыть. Увесь город мені ваші свині порили.
Пошурудурити, -рю, -риш, гл. Пошарить; пощекотать. Чорнява дівчина з карими очицями біленькими пальчиками пошурудурила за шиєю.
Пуп'янок, -нка, м. 1) Бутонъ; почка. Квітки роскручували свої пуп'яночки. 2) Завязь огуречныхъ растеній. Маленькій огурчикъ. Дам тобі угірок і пуп'янок. З) з пуп'янку. Сызмала. Він і з пуп'янку такий був: ще років п'ять йому було, то все по сусідських городах крав. Ум. пуп'яночок. Нехай я собі огірочка-пуп'яночка знайду.
