Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

комонниця

Комонниця, -ці, ж. 1) Раст. Трилистникъ полевой, Trifolium arvense. Вх. Лем. 426. Cм. команиця. 2) Безплодная кобыла. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМОННИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМОННИЦЯ"
Безпосажна, прил. ж. Безъ приданаго. — дівка. Безприданница.
Облигати Cм. облигувати.
Поодб.. Cм. повідб..
Потеліпатися, -паюся, -єшся, гл. = потелепатися. Пан махнув рукою, покрутив головою і потеліпавсь далі. О. 1862. IX. 71.
Танути, -ну, -неш, гл. Таять. Віск од жару тане. К. Псал. 149.
Тесан, -на, м. Обтесанное бревно. Як був собі, та не мав собі, та пішов собі, та витесав нетесаного тесана. Ном. № 13127.
Топірня, -ні, ж. Часть плуга: доска для помѣщенія топора. Чуб. VII. 399.
Триття, -тя, с. Треніе, растираніе. І триття не пособе, як візьме корчем у животі. Могил. у.
Тугий, -а, -е. 1) Тугой, упругій. Щоб була туга як коліно. (Посадивши капусту, примовляютъ). Ном. № 261. 2) Крутой, густой. Туга грязь. 3) Твердый (о камнѣ). Шух. І. 13. 4) Сильный, крѣпкій, суровый. Туга зимойка. Гол. 5) Несговорчивый, упрямый, крутой. Левиц. Пов. 72. Я чоловік не тугий: дасте 25 карбованців, то й ваш кінь. Камен. у. 6) О рѣчи: тяжелый. Уся мова його була якась туга, лемехувата. Левиц. І. 163. Ум. тугенький, тугесенький.
Угурно нар. = огурно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМОННИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.