Бильник, -ка, м. 1) Черешки въ листѣ. Поїла проклята кузявка капусту, — тільки бильник один стирчить. 2) Раст. чернобыльникъ, Artemisia vulgaris. Небом накрите, а билником огорожене.
Витрут, -ту, м. Мѣсто, натертое на ногѣ (отъ ходьбы).
Гри́жа, -жі, ж. Печаль, огорченіе, терзаніе. Доков я ся не оженив, не мав же я грижі. Ой має він на сердечку та й велику грижу.
Дзьоб, дзьо́ба́ти и пр = Дзюб, дзюбати и пр. Дзьо́бом сі́сти. Остаться на мѣстѣ, не подвинуться. Дзьобом сидиш, — ні за що рук зачепити, ніде заробити. В кого є худібка, до той якось виборсається, того й на заробітки пустять, а голиш все таки дзьобом сяде.
Жоно́цький, жоно́чий, -а, -е. = жіночий.
Купчик 2, -ка́, м. Покупатель. Учора купчик приходив, — чи не продам меду.
Обкіт, -ко́ту, м. Время рожденія овецъ.
Попотіпати, -па́ю, -єш, гл.
1) Потрепать много (льна, конопли).
2) Поколотить, побить. Хиба який чорт попотіпа на досвітках.
Соцькувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть сотскимъ. Мій син соцькував.
Уверий, -а, -е. 1) Кривой (о деревѣ). Увере дерево.
2) Упрямый (о человѣкѣ).
