Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коморячий

Коморячий, -а, -е. Амбарный. Василь зирк на коморячі двері. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМОРЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМОРЯЧИЙ"
Дру́женько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Жбир, -ру, м. Скала, гора, возвышенность. Вх. Лем. 413. Cм. жбирь.
Начеремшити, -шу, -шиш, гл. Во множествѣ дать. Ти мені тільки снопів начеремшив, що не дам сі з тим ради. Вх. Зн. 40.
Охляпнути, -пну, -неш, гл. = охлянути. Вх. Лем. 445.
Перечовгати, -гаю, -єш, гл. Протереть, шаркая ногами.
Печерування, -ня, с. Ловля раковъ руками въ ихъ норахъ.
Пляцинда, -ди, ж. Сладкій пирогъ. Подольск. г. Cм. плачинда, плечинда.
Погаданка, -ки, ж. Мысль, дума. І вид його ясний мов засмутився якоюсь погаданкою тяжкою. К. МБ. XI. 144.
Скількоро мѣст. Нѣсколько. Та вийшло скількоро чоловіка копати буряки. Брац. у.
Стаднарка, -ки, ж. = стадарня. Шух. І. 185.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМОРЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.