Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коморячий

Коморячий, -а, -е. Амбарный. Василь зирк на коморячі двері. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМОРЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМОРЯЧИЙ"
Відговорювати, -рюю, -єш, відговоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. відговорити, -рю, -риш, гл. Отговаривать, отговорить. Як став одговорувать, так одговорив. Рудч. Ск. II. 74.
За́говіни, -він ж., мн. . Заговѣнье, канунъ поста.
Задавля́чка, -ки, ж. Медиц. Жаба, angina. Вх. Зн. 19.
Захлюпостаты, -таю, -ешь, гл. = захлюпотаты. Стали брести, а коні в воді як захлюпостали. ЗОЮР. І. 301.
Злостувати, -ту́ю, -єш, гл. Злиться, сердиться. Злостує та й злостує жінка моя цілісінький ранок. Канев. у. Ще дужче злостує. Н. Вол. у.
Мо́речко, -ка, с. Ум. отъ море.
Помаленьку, помалесеньку, нар. Ум. отъ помалу.
Смалятина, -ни, ж. Запахъ горѣлаго. Торік була пожежа, а й досі ще смалятину чуть. Ном. № 4125.
Спражній, -я, -є. = справжній. Та й у батенька не знаю добра, ані добра, ні роскоші, ні спражнього лиха. Чуб. V. 224.
Шепелявий, -а, -е. Шепелявый. Хоть чуб кучерявий, дак сам шепелявий. Грин. III. 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМОРЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.