Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

комора

Комора, -ри и комо́ря, -рі, ж. 1) Амбаръ, кладовая. Виніс із комори казан. ...Заздро, що в брата є в коморі і на дворі, і весело в хаті. Шевч. Служить также для ночевки взрослой дочери или женатому сыну. Ти в коморі, я на дворі, — вийди, серце, злічим зорі. Мет. 10. 2) Лавка. Сомко має в Переяславі свої крамні коморі в ринку. К ЧР. 25. 3) Таможня. Гайсин. у. 4) Cм. ритки. Ум. комірка, коміронька, комірочка. Ой в мене коморонька новая, в тій коморонці постілонька тісовая. Чуб. Да мати гуляти да не пускала, да й у комірочку да й зачиняла. Чуб. V. 9. Крамарю, крамарочку, одчиняй комірочку та сип перець та канаперець. Грин. III. 539.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМОРА"
Безрогий, -а, -е. Безрогій. Рудч. Чп. 255. Мали тато дві кози, та обидві безрогі. Чуб. V. 1156.
Зава́р, -ру, м. = заварювання 2. Кв. II. 289.
Знатниця, -ці, ж. Знахарка, колдунья. Занедужала Пилипиха. Покликали ми до неї усіх знатниць і лікарок. МВ. ІІ. 178.
Каламутитися, -мучуся, -тишся, гл. 1) Мутиться (о водѣ). 2) Возмущаться, безпокоиться, тревожиться. Каламутиться нарад, почувши від ного такс.
Мурза́лець, -льця, м. = мурзак? Уже ж мені, превражії мурзальці, та й Вкраїна не мила. Мет.
Пизитися, -жуся, -зишся, гл. Дуться, важничать. І чого той Семен пизиться?
Роспечатувати, -тую, -єш, сов. в. роспечатати, -таю, -єш, гл. Распечатывать, распечатать.
Скапувати, -пую, -єш, сов. в. скапати, -паю, -єш, гл. Скатываться, скатиться по каплѣ, вытекать, вытечь по каплѣ. Усе додолу (сльози) скапують та й скапують. Рудч. Ск. І. 138. Бодай ти очі скапали. Kolb. І. 21. Як я що винен, най перед вашими очима як віск скапаю. Фр. Пр. 176.
Теперешній, теперішній, -я, -є. 1) Нынѣшній, теперешній. Не теперішніх людей був Швора Йосип. Недалеко від теперішнього царського дворця. Левиц. Пов. 24. 2) Настоящій (о времени). Теперешнього часу. КС. 1882. ХП. 499. Грядущее сяйне тобі полуднем, теперешнє яснітиме як ранок. К. Іов. 25.
Утічка, -ки, ж. 1) = утік. 2) Шовъ, гдѣ доски сбиты загвідками. Мнж. 177. 3) у́тічка. Вставка (въ деревянный брусъ и пр.). Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.