А́рчик, -ка, м. Сѣдло.
Вірутник, -ка, м. = вірник. Між ріками Дніпром і Богом турецькі чабани пасли свої отари на ляцькій землі, а вірутники султанські і королівські дуванились спільньою з них десятиною.
Каламута, -ти, ж. = каламут 2.
Килимок, -мка, м. Ум. отъ килим.
Нуте меж. Нуте. Гей, нуте, косарі!
Ошукач, -ча, м. = ошуканець.
Паренати, -наю, -єш, гл. = паренити. Перед Благовіщенням не орють і не сіють, лит паринають (покладають) поле.
Покіс, -ко́су, м. Покосъ. Косарики косять, а вдівочка похожає, дрібними сльозами покоси поливає.
Скриволіти, -лію, -єш, гл. = скривіти. Отак, так танець где, по кривому скриволіє.
Унимливий, -а, -е. Робкій, застѣнчивый, стыдливый.
