Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колядка

Колядка, -ки, ж. Рождественская пѣсня, исполняемая на первый день рождественскихъ святокъ сельской молодежью, которая ходить для этого отъ хаты къ хатѣ и получаетъ за пѣніе вознагражденіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯДКА"
Зари́бок, -бку, м. Рыба, впущенная въ воду для расплода. Могил. у.
Змелений, -а, -е. Смолотый.
Лая, лаї, ж. Стая собакъ. Куди панська лая, туди й сучка моя. Ном. № 1316. Лая — песє весілє. Шух. І. 212.
Обмарити, -рю́, -риш, гл. Произвести галлюцинацію, обмануть, обморочить. Здавалося шкапа, аж ослін! — аже ж обмарило. Це він не приходив, а так мене щось обмарило. Лебед. у. Блукаю в лісі: відкіля не вийду, знову на те ж місце, неначе нечиста сила обмарила мене. Канев. у.
Покалавурити, -рю, -риш, гл. Покараулить.
Пороша, -ші, ж. Первый снѣгъ. Грин. ІІІ. 341. По двору, по двору да пороша упала; а на тій пороші сліди хороші. Мет. 232. Ум. порошенька.
Спалати, -лаю, -єш, гл. Сгорѣть. Чотирі свічі спалали, поки твою дочку вінчали. Грин. III. 464.
Текач, -ча, м. Раст. Panicum meliaceum L. Анн. 240.
Чирун, -на, м. Солеваренная сковорода. Вх. Зн. 49.
Штовхнути, -хну, -неш, гл. Однокр. в. отъ штовхати. Толкнуть. Ненароком штовхнув Ольгу в лікоть. Левиц. Пов. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЯДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.