Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колястра

Колястра, -ри, ж. = молозиво. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯСТРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯСТРА"
Вихованець, -нця, м. Воспитанникъ. К. XII. 98.
Заводі́йка, -ки, м. Зачинщикъ. Васильк. у.
Затну́ти, -ся. Cм. затинати, -ся.
Надіжда́ти. Cм. Наджидати.
Повітриця, -ці, ж. Вихрь. Вх. Уг. 260.
Просміх, -ху, м. Улыбка. Павлогр. у.
Сповідати, -да́ю, -єш, гл. Исповѣдывать: а) — кого́. Піп сповідає вже останнього, б) — що. Той молиться, сповідає гріхи перед братом. Шевч.
Татаринів, -нова, -ве Принадлежащій татарину. Татаринова голова. Морд. Оп. 85.
Черевань, -ня, м. 1) Человѣкъ съ большимъ животомъ. Незабаром прийшов якийся пан-черевань, і стали вони удвох із панію радитись. МВ. ІІ. 38. 2) = череванька. Вх. Пч. II. 20.
Шестинеділька, -ки, ж. Родившая женщина. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЯСТРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.