Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ігла

Ігла, -ли, ж. 1) = голка. Шух. І. 153. 2) пт. = іговна. Вх. Пч. І. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГЛА"
Блудяга, -ги, об. Бродяга. От волоцюга, блудяга. Мир. ХРВ. 18. Як же ти без пашпорта ходиш? Ти блудяга якийсь. Рудч. Ск. II. 161. Пішла в блудяги. Рудч. Ск. І. 175.
Гивкати, -каю, -єш, гл. О совѣ: кричать. Вх. Лем. 403.
Ґолдува́ти, -дую, -єш, гл. 1) = Голдувати. 2) Владѣть недвижимою собственностью. Він ґолдує сим гаєм. Борз. у. Сією греблею ґолдували черниці якісь, чи ніженські, чи Бог їх знає які. Драг. 223.
Искра, -ри, ж. Искра. З малої искри великий вогонь буває. Ном. Палкий як искра. Мкр. Н. 12. Ум. и́скорка.
Лахман, -на, м. 1) Отрепье, лоскутье, рубище. 2) = лахмай.
Налу́шник, -ка, м. = налюшник.
Устрим, -му, м. = упин. Нема встриму вдовиному сину. Гол. III. 178.
Учення, -ня, с. 1) Ученіе. 2) Наставленіе. Колиб то він.... слухав батькового вчення та пожалкував би моїх слізочок. Кв.
Широкончик, -ка, м. Родъ горошка. Сим. 130.
Шлапатник, -ка, м. Оборвышъ. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.