Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ігла

Ігла, -ли, ж. 1) = голка. Шух. І. 153. 2) пт. = іговна. Вх. Пч. І. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГЛА"
Гнівний, -а, -е. Гнѣвный, сердитый. Такий гнівний, — крий мати Божа. МВ. І. 99. Червона і гнівна стояла вона. Мир. Пов. II. 65., Ум. гнівненький.
Маці́цький Cм. маціненький.
Перешкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать шипѣть на огнѣ.
Підсікатися, -ка́юся, -єшся, сов. в. підсіктися, -січуся, -че́шся, гл. О лошади: сбивать, сбить копыто или поранить ногу.
Помаршалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть предводителемъ дворянства.
Пом'яшкурити, -рю, -риш, гл. Измять, намять. Черном.
Потурнацтво, -ва, с. 1) Ренегатство, принятіе турецкой національности и ислама. 2) соб. Ренегаты (отуречившіеся). Обманював... сонне потурнацтво над Босфором. К. Дз. 75.
Саджений, -а, -е. Осыпанный (драгоцѣнными камнями). Келеп, саджений изумрудами. К. Бай. 21.
Сегельба, -би, ж. Мѣсто, приготовленное для поля, гдѣ выкорчеванъ и выжженъ лѣсъ. Вх. Зн. 62. Желех. Коли сльота січе, а ти в сегельбі, друже, в жменю дуєш, то я сідаю та віршую. Федьк. II. 65.
Угудина, -ни, ж. = огудина. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.