Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

комонник

Комонник, -ка, м. Всадникъ, кавалеристъ. За ними ще півдесятка комонників. К. ЧР. 169. Піхота з пищаллю поміж гарматами, а комонник по крилах. К. ЧР. 343. Въ дѣтской игрѣ въ ка́шу такъ называется тотъ изъ играющихъ, который ѣдетъ верхомъ на товарищѣ. КС. 1887. VI. 461.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМОННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМОННИК"
Гашурка, -ки, ж. Ящерица. Вх. Лем. 402. Cм. ящірка.
Дави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Давиться. Не дуже й жує, так цілком і ковтає, аж давиться. Кв. Трохи був на смерть не подавився. А Петро йому й каже: се тобі, старче, так Бог зробив за те, щоб другому не бажав давитись. Стор. І. 24.
Заби́рзати, -заю, -єш, гл. = забриндзати. Дивись, забирзані, як вівці. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Злорічити, -чу, -чиш, гл. Злословить, говорить дурное. Ти устами знай злорічиш. К. Псал. 119.
Золотарівна, -ни, ж. Дочь золотыхъ дѣлъ мастера. Желех.
Мудря́ха, -хи, ж. Названіе одного изъ родовъ плахти. Черниг. у.
Низка, -ки, ж. 1) Связка чего-нибудь нанизаннаго. 2) Рядъ. Стояли ті рашавці, як вартовики, низкою. О. 1862. IX. 63.
Підрешіток, -тка, м. = підрешітка 1. Вас. 152.
П'янюжка, -ки, об. = п'яничка. О. 1861. XI. Св. 71.
Синьота, -ти, ж. Синій цвѣтъ. На плахті синьоти багато, то й звуть: плахта-синітка. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМОННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.