Довгоу́сий, -а, -е. = Довговусий. Старий, довгоусий дідуган.
Зведе́нник, -ка, м. Сводчикъ, посредникъ при сдѣлкѣ; сводникъ. Давай, батьку, гроші, — каже прихожий зведенник: упустимо сюю коня, — другого не знайдеш такого.
Куріти, -рію, -рієш, гл. Быть пыльнымъ, пылить. Кропить дощик дороженьку, да щоб не куріла. Тепер не курітиме, — дощик пройшов. Знов щось куріє, тільки не туди, а відтіль ближче, ближче, пил такий збива.
Мудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Умствовать, мудрить, мудрствовать. Будемо якось хитрувати та мудрувати і таки добудемо того щастя. Як не мудруй, а вмерти треба.
Общубрати, -раю, -єш, гл. = обскубти. Общубрати чупер.
Піддобрити, -ся. Cм. піддобрювати, -ся.
Попотіпати, -па́ю, -єш, гл.
1) Потрепать много (льна, конопли).
2) Поколотить, побить. Хиба який чорт попотіпа на досвітках.
Трунковий, -а, -е. Относящійся къ напиткамъ.
Хавтурник, -ка, м.
1) Взяточникъ.
2) О духовенствѣ: берущій поборы натурой.
Цурупал, -ла, м. Въ загадкѣ: котъ. Вийшов царь земляний ( = миша) і пита царя Коркодима ( = півень), чи не бачив царя Цурупала.
