Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кольокатор

Кольокатор, -ра ? м. Після смерти кольокатора зосталось шість хлопців і одна дочка, обійстя і трохи землі і одним оден підданий. Ном. № 1174.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЬОКАТОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЬОКАТОР"
Барбольки, -льок, ж. мн. Раст.: а) Fisaria ranuncoloides. Вх. Пч. II. 31. б) Scrofularia nodosa. Вх. Пч. II. 36.
Будніти, -ню́, -ни́ш, гл. = дудніти. Будить вози дудніти, підківочки звеніти. Гол. Слухає — хтось дуднить. А то злодії ішли. Чуб. II. 634. (Не ошибка ли вм. дудніти?)
Вимітати, -таю, -єш, сов. в. вимести, -ту, -теш, гл. Выметать, вымести. Вимети хату. Шевч. 132.
Задуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Задушить. Сірко ліг на вовкові, наче хоче задушити. Рудч. Ск. I. 12.
Зацве́нькати, -каю, -єш, гл. Иронически: заговорить. Наші хлопці і дівчата швидко зацвенькали по ляхівскій. Левиц. І. 159.
Наката́ти, -та́ю, -єш, гл. Сдѣлать чего-либо много. Ой напив, нагуляв, на сто рублів накатав. Чуб. V. 1091.
Повихоплювати, -плюю, -єш, гл. Выхватить (во множествѣ). Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук. Харьк. у.
Поснутися, снемо́ся, -нете́ся, гл. = поснути. Я думала, що ви поснулись, аж воно й ні. Лебед. у.
Пройти, -ся. Cм. проходити, -ся.
Хмельовий, -а, -е. Сдѣланный, состоящій изъ хмеля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЬОКАТОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.