Безушча, -ча́ти, с. Горшечокъ съ оторваннымъ ухомъ.
Голубиця, -ці, ж.
1) Голубица, голубка. Подай мені лука й три стрілиці, бо я й побачив три голубиці.
2) Ласкательное слово. Ідеш від нас, о царице, іди, іди, голубице!
Звича́єк, -чайка, звичає́чок, -чка, м. Ум. отъ звичай.
Знищення, -ня, с. Уничтоженіе, истребленіе.
Матюка́ти, -каю, -єш, сов. в. матюкнути, -ну, -не́ш, гл. Ругать(ся), выругать(ся) по матери.
Накрапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Падать каплями. Дрібен дощик іде, накрапається. 2) Въ одномъ случаѣ употреблено въ значеніи: быть орошеннымъ дождемъ. Вже я на полі набувся, буйного вітру начувся, дрібного дощику накрапався.
Постиратися, -раємося, -єтеся, гл. Стереться (во множествѣ). Білі рученьки змиваються, а персники постираються.
Сповивач, -ча, м. Свивальникъ. Ум. сповивачик.
Тертиця, -ці, ж. Доска. Ум. терти́чка, терти́ченька, терти́чечка.
Фандоля, -лі, ж. = фанда 1. Дав їй Бог долю, як фандолю. Даль плохую долю.