Бляхувати, -хую, -єш, гл.
1) Покрывать жестью.
2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані.
3) У Котляревскаго употреблено въ значеніи: чеканить, выковывать изъ металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах.
Бранка, -ки, ж.
1) Плѣнница. Дівка бранка, Маруся попівна Богуславка.
2) Наборъ (рекрутовъ). Я пішов до бранки, та не здавсі. Стережіться, парубочки, бо либонь бранка буде.
3) Родъ рыбы: Barbus fluviatilis. Ум. бріночка.
Ганчірина, -ни, ж. = ганчірка.
Зани́в, -ву, м. То-же, что и толока (пастбище для скота), но находящаяся за полями.
Змірати, -ра́ю, -єш, сов. в. змерти, зімру, -реш, гл. Умирать, вымирать, вымереть. Люде змірають. Вся сім'я зімре.
Козарь, -ря́, м. Пастухъ козъ.
Мня́тка, -ки, ж. Ум. отъ м'я́та.
Наймитува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Служить по найму. Буде вже мені, каже, наймитувати, — може, каже, своє хазяйствечко заведу.
Поезія, -зії, ж. 1) Поэзія. (Квітка) постеріг і переняв поезію щоденної сільської мови, як Шевченко поезію народньої пісні. Народня поезія. 2) Стихотвореніе. Въ этомъ значеніи имѣетъ мн. ч.: Поезиї Ю. Г. Федьковича Въ этомъ значеніи Ум. поезійка. Иногда и въ ед. ч. въ знач. стихотворенія, поэтическія произведенія. Огненная поезія Шевченка. Упала мені в руки поезія якогось пана Щоголева. Зрадів я, її прочитавши... Не багато тих пісень, да чистий же мед, а не перга словесна.
Уповні нар. 1) Съ наполненной посудой (съ полной рюмкой, полными ведрами). Випий до мене вповні, бо в мене брови чорні. вповні перейти доро́гу. Перейти дорогу съ полными ведрами. Я води набрала та вповні шлях і перейшла. 2) місяць уповні. Полная луна. Зійшов над нашою хатою місяць уповні. 3) О женщинѣ: беременная. Чи правда, що твоя Катруся вповні?... Ох, правда, правда! Сподіваюся онучати. 4) Вдоволь. Чого, чого, а сього уповні буде.
