Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кондійка

Кондійка, -ки, ж. Ендова; церковный сосудъ, въ которомъ святятъ воду.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНДІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНДІЙКА"
Зорудувати, -дую, -єш, гл. Справиться, сдѣлать что. Не зорудує ніяк із Настусиним батьком. Г. Барв. 448. Що задумав, то вже зорудує. Г. Барв. 520.
Літо́росток, -тка, м. Однолѣтній побѣгъ. Камен. у.
Незборонно нар. Безпрепятственно.
Нищота, -ти́, ж. Нищета. Лебед. у.
Повідломлювати, -люю, -єш, гл. = повідламувати.
Покусатися, -саюся, -єшся, гл. Покусаться. Свої собаки: покусаються і перестануть. Ном. № 9451.
Простаченко, -ка, м. Сынъ простолюдина. І простаченко, і панич. К. ПС. 136.
Тиранити, -ню, -ниш, гл. Тиранить. К. Кр. 13.
Трунва, -ви, ж. = труна. Скажу собі ізробити кедрову трунву. Гол. І. 221. Ум. трунвонька, трунвочка.
Цілосвітній, -я, -є. Всему свѣту извѣстный. Цілосвітня брехуха. Левиц. Кож. 86.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНДІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.