Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колюча

Колюча, -чі, ж. Раст. Salsola Kali L. ЗЮЗО. І. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЮЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЮЧА"
Випурнати, -на́ю, -єш, сов. в. випурнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть. Випурнала риба дуже велика. Лебед. у. Випурнув норець (з моря). Чуб. II. 18.
Відшукування, -ня, с. Отыскиваніе. Ном., стр. II.
Дорі́зати, -ся. Cм. дорізувати, -ся.
Луча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. лучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Случаться, случиться. З Богом, Парасю, коли люде лучаються. Ном. № 4977. Така нам лучилась пеня. Котл. Ен. І. 17. Лучилось бігти їм через дорогу. Грин. І. 146.
Передучера нар. Третьяго дня. Передучера тиждень минув. Федьк.
Підголити, -ся. Cм. підголювати, -ся.
Повилинювати, -нюємо, -єте, гл. Облинять, отлиняться (о многихъ). з одежі усі повили́нювали — обносились. Грин. II. 185.
Провечеряти, -ряю, -єш, гл. Проужинать. Провечеряв три копійки. Харьк.
Цвілити, -лю, -лиш, гл. 1) Стегать, хлестать. Желех. Вх. Зн. 77. 2) дощ цвілит. Хлещетъ дождь, льетъ дождь. Вх. Зн. 77.
Шведка, -ки, ж. Родъ верхней одежды. Нам короткії шведки, повідмерзали литки. Гол. II. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЮЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.