Гей! I меж.
1) Понуканье для воловъ, коровы: прямо впередъ. Воликів за налигач.... та й гей! соб! цабе! помаленьку.
2) Эй, ну! Гей, хлопці, до роботи! А гей, княгине, давай козакам вечерять.
3) Пѣсенное непереводимое восклицаніе. Розвивайся, сухий дубе, завтра мороз буде, гей завтра мороз буде.
4) гей-си = шугу. Гей-си, гей-си, зозуленько, в темний ліс кувати.
Гладій, -дія, м. Инструментъ для обточки ступицъ.
Мотну́ти, -ся. Cм. мотати, -ся.
Парина, -ни, ж. Паръ (поле).
Підхоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підхопитися, -плю́ся, -пишся, гл. Схватываться, схватиться съ мѣста, вскочить, подняться быстро. Минала ніч, що й не оглянулись, і сонечко підхопилось.
Поковтати 2 Cм. поковтувати.
Сухота, -ти, ж. 1) Сухота, грусть, тоска. За малим жити — сухота моя, за козаченьком — красота моя. Своєю сухотою ввесь сад ізсушу. 2) Человѣкъ, изъ за котораго кому либо бываетъ сухота. Cм. ниже уменьшительное. 3) мн. а) Чахотка. Вмерла небога від сухот через його нелюдську вдачу. б) Дѣтская болѣзнь, выражающаяся крайней худобой ребенка. Ум. сухі(о)тка, сухі(о)тонька. Дівчинонько, сухотонько ти моя. Судіть, судіть, вороженьки, коли довелося, — ми на вашу сухотоньку та й поберемося.
Тибель, -бля, м. Деревянный гвоздь. Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають.
Угнавець, -вця, м. = вугнавець.
Цвічений, -а, -е. 1) Расцвѣтшій. Ой у лузі калинонька не цвіченая. Дала мені вона цвіченої рожі, а барвінок не цвічений.
2) Обученный, вышколенный.
