Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

компанієць

Компанієць, -нійця, м. Казакъ легкоконнаго войска въ XVIII вѣкѣ. В поход у дорогу славні компанійці до схід сонечка рушали. Шевч. 361. Ой над Богом над рікою, на турецькій гряниці, там стояли пикиніри, з ними компанійці. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМПАНІЄЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМПАНІЄЦЬ"
Довгоно́гий, -а, -е. Длинноногій. Довгоногий як чапля. Ном. № 8622.
Ду́ся, -сі, ж. Душка, душенька. Чг. 33. Марусю, дусю, мийся, чешися. Ном. № 11261. А в Марусі дусі чотирі подусі. Чуб. V. 11.
Мудри́на, -ни, ж. Раст. Larix europaea. Шух. І. 18.
Нім сз. Прежде чѣмъ, пока. Три свічки іспалало, нім ся нарадили. Гол. І. 62.
Палихвіст, -хвоста, м. пт. = горихвіст. Вх. Пч. II. 12.
Переплести, -ся. Cм. переплітати, -ся.
Пихорнути, -ну, -не́ш, гл. Сильно толкнуть. Як пихорне́ його. Мир. ХРВ. 65.
Требник, -ка, м. Требникъ.
Умаїти Cм. умаювати.
Фальшувати Cм. хвальшувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМПАНІЄЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.