Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колядниця

Колядниця, -ці, ж. Поющая колядки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯДНИЦЯ"
Барнястий, -а, -е. Бурый, коричневый, каштановый. Барнясти ма волоси. Вх. Лем. 390.
Бублій, -лія, бублійник, -ка, м. Пекущій и торгующій бубликами.  
Ґе́лка, -ки, ж. Шишка, опухоль. Гріх. згадувати на Різдво біб, бо будуть викидати ґелки на шиї. ЗЮЗО. II. 381.
Деше́вше нар. Сравн. ст. отъ де́шево. Дешевле.
Певнити, -ню́, -ниш, гл. Исполнать. Вони завіт його держали, певнили заповідь Господню. К. Псал. 227.
Порозсівати, -ва́ю, -єш, гл. Разсѣять, посѣять (во множествѣ). Розсіяв жито і заходився волочити. Черниг.
Пчолинець, -нця, м. = омшаник. Вх. Зн. 58.
Розщибати, -ба́ю, -єш, гл. Разбивать. Сама стадо завертаєш, ніжки свої розщибаєш. Гол. І. 88.
Ухопитися, -плюся, -пишся, гл. Схватиться, ухватиться. Хто топипься — й за бритву вхопиться. Св. Л. 128. Ухопився, як реп'ях. Ном. № 2745. Ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить, той кичує, той оре. Рудч. Ск.
Шинґльовец, -вца, м. Гонтовый гвоздь. Вх. Уг. 244.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЯДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.