Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колядниця

Колядниця, -ці, ж. Поющая колядки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯДНИЦЯ"
Гекзаметр, -тру, м. Гекзаметръ. Все б гекзаметри плели. Шевч. 664.
Знахарський, -а, -е. Знахарскій.
Ковизка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ковиза. 2) Палка съ загнутымъ концемъ, разновидность кийка. От ідуть льодом, а дід ходе з ковизкою... Як учеше (по льоду) ковизкою, так селезень і вкипів. Мнж. 119. Въ игрѣ въ свинку ею гоняютъ свинку. Мнж. 182.
Модрина, -ни, ж. Раст. Larix decidua. Вх. Уг. 252.
Обгоріти Cм. обгоряти.
Праценька, -ки, ж. Ум. отъ праця.
Приваблювати, -люю, -єш, сов. в. привабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, привлечь. Ой, дівчино люба, мила, ти ж то мене привабила. Грин. III. 161.
Сварливо нар. Бранчиво, сердито.
Чля нар. Прилично. Що кому чля. Ном. № 13912.
Щебернути, -ну, -неш, гл. Отозваться, писнуть. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЯДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.