Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колядниця

Колядниця, -ці, ж. Поющая колядки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯДНИЦЯ"
Вакан, -на, м. Участокъ земли въ шесть десятинъ. Вас. 197.
Визути, -зую, -єш, гл. Раззуть. Зараз го визує, красно му постелить. Гол. ІІІ. 409.
Доверши́ти Cм. Довіршувати.
Канапа, -пи, ж. Диванъ. Сидів о. Хведір Чепурковський на канапі в своїй світлиці. Левиц. І. 131. Ум. канапка. КС. 1882 X. 61.
Охати, -хаю, -єш, гл. Охать, стонать. Чує, щось оха. О. 1862. І. 30.
Повихитувати, -тую, -єш, гл. Расшатать (во множествѣ). Оце який вітер, — і дерева повихитує. Славяносерб. у.
Поярковий, -а, -е. Поярковый, изъ шерсти молодыхъ ягнятъ. Здорові пояркові брилі. О. 1862. IX. 62.
Розмішати Cм. ii. розмішувати.
Таборитися, -рю́ся, -ришся, гл. Располагаться лагеремъ, станомъ, таборомъ. Шейк.
Хитливий, -а, -е. Шаткій, неустойчивый. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЯДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.