Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коминяр

Коминяр, -ра, м. = коминотрус. Гайсинск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМИНЯР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМИНЯР"
Адзу́ски! = Дзу́ски!
Даши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Крыть кровлю.
Осавул, -ла, м. Есаулъ. Беруть коня осавули, товариство зброю. Чуб. V. 811.
Прицілитися Cм. прицілитися.
Промолодикувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить неженатымъ. Промолодикував свій вік, не знайшов собі пари.
Росити, -шу́, си́ш, гл. Орошать. Дощик траву росить. Н. п. По що росиш личко своє гіркою сльозою? Млак. 20. Росять дрібно сльози її обличчя молоде. МВ. (О. 1862. І. 73).
Саганистий, -а, -е. О лошади: на высокихъ ногахъ. Желех.
Саєтовий, -а, -е. Изъ саєти.
Того 1), мѣст. Род. пад. отъ той, те. 2) сз. Потому, оттого. Того ж жиди і свинини не їдять. Драг. 4. А чого стало тепло?... — Того, що весна настала. Ком. II. 45.
Фрр! меж. для обозначенія отлета птицы. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМИНЯР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.