Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

конець

Коне́ць, -нця́, м. = Кіне́ць. Як ся зійде Стрий і Ломець, то буде світу конець. Ном. № 392.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЕЦЬ"
Богочко, -ка, м. Ум. отъ біг, бог.
Виповзати, -заю, -єш, сов. в. виповзти, -зу, -зеш, гл. Выползать, выползти.
Дзизча́ння, дзижча́ння, -ня, с. Жужжаніе.
Збут, збу́ту, м. Сбытъ. Оце ж який на них збут великий. Гацц. Аб. 62.
Надсува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надсу́нути, -ну, -неш, гл. Пододвигать, пододвинуть.
Пасічка, -ки, ж. Ум. отъ пасіка.
Позасікати, -ка́ю, -єш, гл. Засѣчь (многихъ).
Попідкладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и підкласти, но во множествѣ.
Серпоріз, -зу, м. Раст. a) Falcaria Rivini. Анн. 143. ЗЮЗО. І. 123. б) Achillea Millefolium L. ЗЮЗО. І. 109.
Споруджувати, -джую, -єш, сов. в. спорудити, -джу, -диш, гл. Сооружать, соорудить; устраивать, устроить. На скелях він житло собі спорудив. К. Іов. 90. Спорудили церкву. Г. Барв. 171.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.