Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колюки

Колюки, -к, ж. мн. Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЮКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЮКИ"
Блись меж., выражающее блескъ, сверканіе. Ось розгулялося і сонце з хмари блись! Греб. 376. Вона сердешна туди, сюди, блись, блись очицями. Греб. 403.
Дом, -му, м. = дім. Чуб. ІІІ. 177.
Золотариха, -хи, ж. Жена золотыхъ дѣлъ мастера. Желех.
Золотопера, -ри, ж. Раст. Juneus effusus. Шух. І. 21.
Ковбасник, -ка, м. Колбасникъ.
Корсет, -ту, м. и корсетка, -ки, ж. = керсет, керсетка. Гол. Од. 22. КС. 1893. V. 282. Плахта ни їй шовкова ...корсет зелений. МВ. ІІ. 77.
Луто́к, -тка, м. 1) Молодое липовое деревцо. Черк. у. 2) Лыко молодой липы. Піти надрати лутків на личаки. Харьк.
Маслачо́к, -чка́, м. 1) Ум. отъ маслак. 2) Кость пальца, Falanga.  
Уродонька, -ки, ж. Ум. отъ урода.
Хрупотява, -ви, ж. Хрустѣніе, трескъ. У саду хрупотява така, шо аж сад тріщить. Грин. II. 349.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЮКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.