Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колюки

Колюки, -к, ж. мн. Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЮКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЮКИ"
Відпаювати, -паюю, -єш, гл. Отдѣлить.
Доти́чний, -а, -е. Касающійся чего.
Забондарюва́тися, -рю́юся, -єшся, гл. О бочарѣ: заработаться. Аф.
Капелюха, -хи, ж. Зимняя теплая шапка съ отворачивающимися наушниками, концы которыхъ завязываются подъ подбородкомъ. Cм. капель. Іде зіма проти літа у кожусі і червоних чоботях, в капелюсі, в рукавицях. Чуб. І. 13.  
Накипі́лий, -а, -е. Накипѣвшій.
Некрутський, -а, -е. Рекрутскій. А що бути у неволі, у некрутському наборі. Чуб. V. 988.
Оглабля, -ля, с. и оглаблі, мн. = оголони. Желех. Вх. Зн. 43.
Росколюватина, -ни, ж. = росколина. Борз. у.
Торос, -су, м. = тарас. Левч. 42.
Храмувати, -мую, -єш, гл. Праздновать храмовой праздникъ. Спорядилась іти храмувати до тітки в друге село. Г. Барв. 103.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЮКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.