Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колюки

Колюки, -к, ж. мн. Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЮКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЮКИ"
Ворітка, -ток, мн. ум. отъ ворота.
Горі́лий, -а, -е. Горѣлый. Межи вами женишище, як горілеє днище. Мет. 195. Горілий пеньок. Грин. І. 65.
Дві́чі чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть. Ном.
Демену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть.
Дзиґльо́ваний, -а, -е. Кокетливый, бойкій. Дзиґльований парубок, дівка. Черкас.
Ділни́к, -ка́, м. Дѣлецъ. Ділника і діло боїться. Ном. № 10418.
Пообкурювати, -рюю, -єш, гл. Окурить, окутать дымомъ (во множествѣ).
Поперепивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и перепити, но во множествѣ.
Поперечитися, -чуся, -чишся, гл. Поспорить. Мої мама... поперечили сі з татом... Гн. II. 125. Щос сі поперечив з наймитом. Гн. II. 113.
Пристановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пристановити, -влю́, -виш, гл. = приставляти, приставити. А ми ж їх, прескурвих синів, та у город пристановили. Чуб. V. 1052. Зоставила мене хазяйка зовсім у себе, пристановила до дитини. Г. Барв. 363.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЮКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.