Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кольфарба

Кольфарба, -би, ж. Клеевая краска. Під кольфарбу золотити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЬФАРБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЬФАРБА"
Вирган, -ну, м. Органъ. В розмовах на вирган мов грала. Мкр. Г. 17.
Гу́сій, -я, -є = Гусячий. Гу́ся трава́. Раст. = Спориш, Polygonum aviculare. L. Вх. Уг. 234.
Ду́бора нар. Дыбомъ. Волосся на голові дубора пішло. Стор. Cм. дубала.
Люди́ська и людища. Ув. отъ люде.
Оба, обі, чис. = обоє, обидва, обидві. Оба хороші, оба богацкі сини. Федьк.
Опраний, -а, -е. Въ думѣ: вм. оправний 1. Опрані кульбаки. АД. І. 114.
Похрумчати, -мчу, -тиш, гл. = похрумтіти.
Пригана, -ни, ж. = догана. Дала-'с ми, миленька, дала-'с ми пригану, же я є'м не варта за файку дугану. Гол. II. 221.
Призвести Cм. призводити.
Пульч меж. Призывъ для инд. куръ. Вх. Лем. 459.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЬФАРБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.