Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колючка

Колючка, -ки, ж. 1) Шипъ растенія. Колючка залізла в ногу. 2) Колючее растеніе вообще. Бува і чоловік сьому колючці (будякові) пара. Греб. Прийшов у садок, намостив на дереві колючок і сів на їх. Рудч. Ск. 3) мн. Названіе растеній: Echium vulgare L, Tribulus terrestris L, Xanthium spinosum L. ЗЮЗО. I. 141. Будяки, колючки стремлять на просторі та глуха кропива купчиться. МВ. (О. 1862. І. 96). 4) = колька. П'ять ніч не спала: колючка колола. Конст. у. Я стара людина: або ногу підколю, або колючка нападе, то й опізнюся. Г. Барв. 497.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЮЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЮЧКА"
Гомила́, -ли́, ж. Верзила, дубина. Там така гомила, аж під стелю заввишки. Старобѣльск. у.
Зажа́ти Cм. зажинати.
Лобури́сько, -ка, м. Ув. отъ лобурь.
Неживий, -а́, -е́ Неживой, мертвый.
Памолоток, -тку, м. Цвѣтная метелка, цвѣторастеніе въ видѣ метелки, panicula.
Південник, -ка, м. Меридіанъ. Такий круг зватиметься меридияном або південником і поділятиме для вас землю теж на дві половини: східню і західню. Дещо (4-те вид. 1882), 23.
Повкручувати, -чую, -єш, гл. Ввинтить (во множествѣ).
Сімдесят, -ти числ. Семьдесятъ. Чорт сімдесят пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав. Ном. № 9023.
Справдешній, -я, -є. Настоящій. Справдешній козак. Плутон чи Вельзевул у них не справдешня істота. К. Іов. 40.
Увал, -лу, м. Склонъ? Стоїть сонце увалом, увалом, заходить за хмару. Грин. III. 386.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЮЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.