Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колючка

Колючка, -ки, ж. 1) Шипъ растенія. Колючка залізла в ногу. 2) Колючее растеніе вообще. Бува і чоловік сьому колючці (будякові) пара. Греб. Прийшов у садок, намостив на дереві колючок і сів на їх. Рудч. Ск. 3) мн. Названіе растеній: Echium vulgare L, Tribulus terrestris L, Xanthium spinosum L. ЗЮЗО. I. 141. Будяки, колючки стремлять на просторі та глуха кропива купчиться. МВ. (О. 1862. І. 96). 4) = колька. П'ять ніч не спала: колючка колола. Конст. у. Я стара людина: або ногу підколю, або колючка нападе, то й опізнюся. Г. Барв. 497.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЮЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЮЧКА"
Алти́ця, -ці, ж. Ластовка, вставка подъ мышками гуцульской рубахи. Шух. I. 153.
Гетьманка, -ки, ж. Жительница гетьманщини. Желех.
Зава́га, -ги, ж. Отягощеніе; помѣха. Ось підписуйте лишенії! — каже писарь старшині. — Зібралось ціх бамаг скільки! Хоч би швидче здихаться ції заваги, — їх стільки не бувало. Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Замо́жність, -ности, ж. Зажиточность, состоятельность. Яка заможність, така й скупость. Ном. № 12089.
Кобилинець, -нця, м. Конскій пометъ. Вх. Уг. 245.
Космина, -ни, м. Названіе вола съ неправильно посаженными рогами: одинъ имѣетъ наклонъ впередъ, другой назадъ. КС. 1898. VII. 45.
Кукільоватий, -а, -е. Перемѣшанный съ Раст. Agrostema githago. 6 пшеничка, да кукільовата.
Обдряпувати, -пую, -єш, сов. в. обдряпати, -паю, -єш, гл. Оцарапывать, оцарапать; обдирать, ободрать. Харьк. у.
Продовжуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. продовжитися, -жуся, -жишся, гл. Длиться. Літа ж мої молодії, літа молоденькі!... Як дасть Господь лиху долю, то покоротіться, а як буде добра доля, ой то продовжіться. Гол. І. 273.
Удягати, -га́ю, -єш, сов. в. удягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть; надѣвать, надѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЮЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.