Дриглі́, -лі́в, м. мн. = драглі.
Криси, -сів, м. мн.
1) Края горшка, миски. Здавались йому крисами коло горшка, або коло миски.
2) Поля шляпы. В солом'яному брилі з широкими крисами.
3) = крила 7. Ум. кри́сочки. Взели шепочки по за крисочки.
Ницелоз, -зу, м. Раст. Salix repens.
Ослін, -лону, м. Продолговатая скамья. Ти сядеш на лавці, а я на ослоні. 2) Станокъ у колесника, на которомъ тешуть. Ум. ослінець, ослінчик, ослоник, ослононько. Посаджала на ослононьку. Ой сядь на ослоник.
Позаслинюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Заслюниться (о многихъ).
Ручка, -ки, ж. 1) Ум. отъ рука. Літом ніжкою, а зімою ручкою. А нуте з білих ручок! — говорятъ молодой хозяйкѣ, когда потчуетъ напиткомъ. у ручки з ким братись. Вступать съ кѣмъ въ рукопашную, бороться или биться. 2) Рукоятка многихъ инструментовъ и орудій, напр. въ топорѣ — топорище въ вилкѣ — черенокъ рукоятка въ пилѣ въ ножницахъ — часть, куда входять пальцы въ косовищѣ — рукоятка, за которую держится косарь правой рукой у келефа — верхняя часть, за которую держится рука ручка у огнива у лучка, которымъ приводится въ движеніе валикъ ремісника у триба ( 17) и пр. 3) Каждая изъ пари желѣзныхъ дужекъ сундука, за которыя берутся руками при передвиганіи сундука. Грифъ струннаго инструмента (бандури, кобзи, торбана). 5) Въ мельницѣ часть корытца (висящаго подь ковшемъ), за которую трясетъ корытце коникъ (Cм. коритко, риштак). 6) Одна полоса покоса. Пройшли одну ручку. 7) божої матері. Раст. Anastatica dierochumtica L, іерихонская роза. 8) — пресвято́ї дїви. Раст. Gymnadeniа conopsea.
Такса, -си, ж. Такса.
Тиририкати, -каю, -єш, гл. = тирикати.
Ухиститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Защититься. Вхистився від дощу під деревом. 2) Умудриться, изловчиться. Ухистився так злізти на полицю, що й руками ні за що не брався.
Черв, -ва, м.
1) Червь. Въ этомъ значеніи употребляется, кажется, лишь во мн. ч., а единств. ч. замѣняется словомъ червак. Не що черви, що ми їмо, а то що нас їдять.
2) соб. Личинки пчелъ. Черв в уліях з студені і з браку пожитку погинув.
