Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

комонно

Комонно нар. Конно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМОННО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМОННО"
Анти́пковий, -а, -е. Сдѣланный изъ анти́пки, принадлежащій ей. Желех.
Бриканець, -нця, м. Лошадиный прыжокъ. Шейк.
Джерела́стий, -а, -е. = Джерелатий. Киплять меди по кубках джереластих. К. МБ. ІІ. 123.
Звандрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = змандрувати. Звандрували одно поле. Чуб. V. 631.
Кацапня, -ні́, м. соб. отъ кацап.
Накла́дувати, -дую, -єш, гл. = накладати.
Пищання, -ня, с. Пискъ. Пташечки малесечкі з пищанням своїм веселим. МВ. (О. 1862. І. 72).
Пооб'язуватися, -вуюся, -єшся, гл. = пообв'язуватися.
Просящий, -а, -е. Просящій, живущій подаяніемъ. Уроди, Боже, на трудящого.... на просящого, на крадящого і на всякую долю. Грин. І. 16.
Чимбрас, -су, м. Раст. Chrysanthemum Segetum. Вх. Пч. II. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМОННО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.