Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коляса

Коляса, -си, ж. Экипажъ, коляска. Ой пізнала мила вороні коні, а ще пізнавай новую колясу. Чуб. V. 742. Їхала, кажуть, одна скупа пані... і попалася розбійникам: обступили колясу. МВ. ІІІ. 24. Ум. коляска, колясонька, коля́сочка. Ласка не коляска: сівши, не поїдеш. Ном. № 4488. Вже кучері молодії на колясоньках стоять і віжечки шовковії в білих рученьках держать. Чуб. V. 536. Уже кониченьки позапрягані, і колясочки позавертані, тільки сісти та поїхати. Грин. III. 548.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯСА"
Березінь, -зня, м. = березіль. Гн. ІІ. 211.
Бівпушок, -шка, м. Раст. Tussilago farfara. Вх. Лем. 392.
Викі́нчувати, -чую, -єш, сов. в. ви́кінчити, -чу, -чиш, гл. Оканчивать, окончить, закончить. Викінчити роботу. Вх. Уг. 230.
Війтувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть війтом. КС. 1882. V. 354.
Ґа́йда, -ди, ж. 1) Родъ пастушьей свирѣли. Вх. Зн. 13. 2) Волынка. Вх. Зн. 13. Ум. отъ 1 и 2 знач. ґайдиця, ґайдичка. Вх. Зн. 13. 3) Плохая собака. Вх. Зн. 13. 4) об. Негодникъ, негодница. Желех.
Квічати, -чу, -чиш, гл. Визжать. Свиня квічить, а в пліт лізе. Ном. № 2740.
Недосвідчений, -а, -е. Неопытный.
Роскапоститися, -щуся, -стишся, гл. Распакоститься.
Сокорити, -рю́, -ри́ш, гл. = сокотіти. Мнж. 192. Сокоче курочка на криті, сокорить. К. Дз. 155.
Степовик, -ка, м. Житель степныхъ пространствъ. (О. 1861. І. 264.) Та й сам, бачу, степовик. МВ. (О. 1862. III. 74).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЯСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.