Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коляса

Коляса, -си, ж. Экипажъ, коляска. Ой пізнала мила вороні коні, а ще пізнавай новую колясу. Чуб. V. 742. Їхала, кажуть, одна скупа пані... і попалася розбійникам: обступили колясу. МВ. ІІІ. 24. Ум. коляска, колясонька, коля́сочка. Ласка не коляска: сівши, не поїдеш. Ном. № 4488. Вже кучері молодії на колясоньках стоять і віжечки шовковії в білих рученьках держать. Чуб. V. 536. Уже кониченьки позапрягані, і колясочки позавертані, тільки сісти та поїхати. Грин. III. 548.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯСА"
Вушечко, -ка, с. Ум. отъ вухо.
Зага́їти, -га́ю, -єш, гл. 1) = загаяти. 2) Заставить чѣмъ либо пространство. Загаїли стаю бербеницями. Вх. Зн. 18. 3) Загородить, положить преграду. Вх. Уг. 238.
Зжахну́тися, -нуся, -нешся, гл. Испугаться. Ледве промовив писарь, зжахнувшись. Кв. II. 274.
Лубо́чок, -чка, м. Ум. отъ луб.
Опалини, -лин, ж. мн. Шелуха, соръ, отдѣляющіеся отъ зерна, когда его палають. Вх. Зн. 44.
Процвенькати, -каю, -єш, гл. Проговорить на малопонятномъ или непонятномъ языкѣ; вообще — проговорить, но презрительно.
Самопотіти, -почу, -тиш, гл. Коптить, испускать копоть. Вона (лямпа) самопотить. Шух. І. 104.
Спільний, -а, -е. Общій, совмѣстный. К. ЧР. 427. Не спільний хліб. Черк. у. Розмова стала спільною. Левиц. Пов. 262.
Устати Cм. встати.
Щедрець, -ця, м. Щедро дающій. Чуб. II. 666.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЯСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.