Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коляса

Коляса, -си, ж. Экипажъ, коляска. Ой пізнала мила вороні коні, а ще пізнавай новую колясу. Чуб. V. 742. Їхала, кажуть, одна скупа пані... і попалася розбійникам: обступили колясу. МВ. ІІІ. 24. Ум. коляска, колясонька, коля́сочка. Ласка не коляска: сівши, не поїдеш. Ном. № 4488. Вже кучері молодії на колясоньках стоять і віжечки шовковії в білих рученьках держать. Чуб. V. 536. Уже кониченьки позапрягані, і колясочки позавертані, тільки сісти та поїхати. Грин. III. 548.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯСА"
Гав'Юрка, -ки, ж. = вевірка. Вх. Пч. II. 7. Cм. білка.
Гирмотати, -мочу, -тиш, гл. Стучать, гремѣть, грохотать. Вх. Лем. 403.
Гіготати, -гочу, -чеш, гл. Ржать. Коні на стані гігочуть. МУЕ. ІІІ. 78.
Гостя́. Въ выраженіи: у гостя́. См. Гість.
Кітлярчин, -а, -е. Принадлежащій женѣ мѣдника. О. 1862. IV. 18.. Cм. кітлярка.
Лицюва́ння, -ня, с. Перелицовываніе.
Назу́блюватися, -блююся, -єшся, сов. в. назуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Пустить ростки. Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося. Міусск. окр.
Пристаркуватий, -а, -е. 1) Пожилой. Якась пристаркувата пані. МВ. І. 24. 2) Старообразный.
Футіти, фучу, -тиш, гл. Сопѣть, пыхтѣть, дуть. Желех. на все фути́т. Онъ надуть, спесивъ. Вх. Зн. 75.
Чималий, -а, -е. Порядочный, довольно большой, значительный. Городець чималий. Рудч. Ск. І. 25. Розвела пожар чимал. Котл. Ен. І. 37., Ум. чималенький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЯСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.