Воздобний, -а, -е. Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою.
Зажи́тий, -а, -е. Зажиточный.
Куритися, -рю́ся, -ришся, гл.
1) Куриться (о табакѣ). Чогось у мене не куриться, — чи табак не сухий, чи що.
2) Пылиться. Не жаль мені доріженьки, що куриться курно.
3) Дымиться. Зеленая ліщинонько, чом не гориш, та все куришся?
4) Куриться, испускать благовоніе. Куривсь для духу яловець. Нате і мій гріш на ладан, щоб і моє перед Богом курилось.
Мереконі́ти, -ніє, гл. безл. Мерещиться.
Наріка́ння, -ня, с. Ропотъ, жалоба. Посипались кепкування й нарікання і на Павлюгу.
Нахлявкати, -каю, -єш, гл. Наболтать. Нахлявкала чор-зна-що та й пішла.
Панич, -ча, м.
1) Баричъ, барчукъ; бѣлоручка.
2) Холостякъ.
3) Иносказ. чортъ.
4) кручені паничі. Раст. Ipomea. Ум. паничик, паниченько, паничо́к.
Прийдість, -дости, ж. Будущность, будущее. Менша сестра побила поклони, а вони, старші, зостались у дівках, і на який кінець, і на яку прийдість?
Скапарити, -рю, -риш, гл. = скапарати.
Сласний, -а, -е. Лакомый. На сласний кусок найдеться куток.
