Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

комірниця

Комірниця, -ці, ж. Квартирантка. Вх. Зн. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМІРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМІРНИЦЯ"
Амбі́тний, -а, -е. Честолюбивый, тщеславный. Желех.
Вихожати, -жаю, -єш, гл. = виходжати. Дівчаточка із гаю вихожаючи співають. Шевч. 648.
Гіронька, гірочка, -ки, ж. Ум. отъ гора.
Літо́пись, -сі, ж. = іі. лито́пис. К. ЧР. 104.
Нажва́катися, -каюся, -єшся, гл. Нажеваться, наѣсться.
Одібрати Cм. відібрати.
Росплинутися, -нуся, -нешся, гл. = роспливти́ся. Чуб. І. 313.
Ситечко, ситко, -ка, с. Ум. отъ сито.
Тонконіг, -но́га, м. 1) Имѣющій тонкія ноги. Шейк. 2) Названіе растеній: a) Festuca ovina L. ЗЮЗО. І. 123. б) Kolleria cristata Pers. Анн. 183. в) Роа trivialis L. Анн. 261.
Човниченько, -ка, м. Ум. отъ човен. Грин. III. 676.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМІРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.