До́каз, -зу, м. Явная улика, обвиненіе. Доказ маю, хто вкрав. На кого маєте пеню, — скажіть; я брата рідного не пожалію, аби б по правді доказ був, — так сказав голова. По доказу то було трусють горілку, а нападьом справник не дозволяв трусить так здря, ні, було за це й дрюка.
Досмика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. досми́кати, -каю, -єш, гл. Додергивать, додергать.
Ду́лька, -ки, ж. Ум. отъ дуля.
За́ти́шок, -шку, м. 1) Мѣсто, закрытое отъ вѣтра. Затишком ішли, то воно не так холодно. 2) Уютное, укромное мѣстечко. Піймав собі мишку да ззів у затишку. .
Копки гл. Ѣхать верхомъ. дав же він йому копки! Оттрепалъ его, побилъ.
Неоцінитний, -а, -е. Безцѣнный. Не корова нооцінитна, відро молока дає.
Пуголоватиця, -ці, ж. = пуголовок.
Сервета, -ти, ж. Салфетка. Ум. серветка.
Смутний, -а, -е. Грустный, печальный, унылый. Хазяїн смутний, все здихає. В погоду й смутний веселим буває. Ум. смутненький, смутнесенький.
Сумлінно нар. Добросовѣстно.
