Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колюватина

Колюватина, -ни, ж. Щель. Є колюватини у стіні. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЮВАТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЮВАТИНА"
Букодірча, -ча́ти, с. Птенецъ зяблика. Вх. Уг. 228.
Дряпі́ка, -ки, м. Обдирало, лихоимецъ. Ум. дряпічка. Нептун іздавна був дряпічка. Котл. Ен. І. 10.
Жерди́на, -ни, ж. = жердка. Ум. жердинка.
Жидю́к, -ка́, м. Жидокъ, еврейчикъ. Заклинає жидюка. Рудан. І. 62.
Надуби́ти, -блю́, -биш, гл. Набрать, захватить. Як ускочив, так жменю оріхів і надубив. Борз. у.
Накупи́тися Cм. і. Накупатися.
Терпіти, -плю, -пиш, гл. Терпѣть, переносить. Да вже ж мені докучило сюю терплячи муку. Мет. 259.
Тілі-тілі, меж. для выраженія игры на скрипкѣ. Тілі-тілі скрипочка, впала баба з припічка. Шейк.
Тхорик, -ка, м. Ум. отъ тхір.
Хавкун, -на, м. = хавдій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЮВАТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.