Вадко нар.
1) Вредно.
2) Тошно. вадко мені. Мнѣ плохо, я нехорошо себя чувствую.
Відстоювати, -стоюю, -єш, сов. в. відстояти, -стою, -їш, гл. 1) Простаивать, простоять. Побравсь до церкви, одстояв службу. 2) відстояти ноги. Отъ долгаго стоянія получить отекъ ногъ. Сідайте, бо ноги відстоїте. 3) Отстаивать, отстоять, защищать, защитить. Я оце вас усе одстоював.
Ґруля́нка, -ки, ж. Стебли и листья картофеля.
Затве́рднути, -ну, -неш, гл. = затвердіти. Затвердло поле й не вореш.
Звонки́, -ків, м. мн. Бубны, бубновая масть.
Подяка, -ки, ж. Благодарность.
Померзенитися, -нюся, -нишся, гл. ? Не померзенившись з ким, не міти приятеля. Судя по варіанту (не посварившись) должно было-бы значить: поссориться.
Притужити 1, -жу, -жиш, гл. Народное вѣрованіе: чрезмѣрной печалью вызвать появленіе покойника. А чи я ж не тужив за нею мовчки, хоч не плакав слізьми? адже ж не притужив!
Простісінький, -а, -е. Совершенно простой; совершенно прямой, прямехонькій.
Шкурина, -ни, ж. = шкорина. Ум. шкуринка. Такий, мамо, хліб удавсь, — під шкуринку хоч сховайсь.
