Волока, -ки, ж. 1) Завязка у лаптей, постоловъ и пр. Наступив йому на волоку од постола. Ув. волочище. Вербовими пастолищами, лозовими волочищами. 2) Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Стародубскаго и Сосницкаго уу. участокъ, на которомъ нажинаютъ отъ 80 до 100 копенъ ржи (слѣдовательно 8 — 10 десятинъ) съ равнымъ количествомъ земли въ другихъ двухъ смѣнахъ съ извѣстной частью сѣнокоса и даже лѣса или заросли называется чверткою, а четыре такихъ чвертки — волокою.
Ле́нта, -ти, ж. Лента (взято изъ русск. яз.). Куплю собі шаблю золотую, а до шаблі ленту голубую.
Нахукати, -каю, -єш, гл. Надышать въ руки (во время холода, на холодное стекло и пр.).
Поряду нар. По порядку.
Прачка, -ки, ж. Прачка. І швачка, і прачка, і пряха. Літом і качка прачка. Ум. прачечка.
Старун, -на, м. Разсуждающій какъ старикъ. Найпаче про старунів, що люблять старувать, кажуть: вони не так старі, як давні.
Тяжина, -ни, ж. Выбойка, пестрядь, полосатое полотно.
Харкати, -каю, -єш, гл. Харкать. Зачав плювати та харкати. Стогнали, харкали....
Швиґар, -ра, м. Конецъ кнута, плети.
Шуствал, -лу, м. Кожаный передникъ.
