Вітречко, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Заці́пкуватий, -а, -е. Затвердѣвшій. Пройшов дощ, а далі зразу сонце, то земля зробилась така заціпкувата, що її і зубами не вгризеш.
Клюга, -ги, ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? — Я ношу! У мене й ратища постругані... — І в мене клюга за халявою... — Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще... Кете сюди, позасовуємо під сіно. — Люде достають із кишень і з-за халяв клюги тисовії.
Наміша́ти Cм. намішувати.
Пасербик, -ка, м. = пасерб. Ні, він їй не рідний, — пасербик.
Підмазати Cм. підмазувати.
Сажньовий, -а, -е. Саженный, длиною въ сажень.
Скіць! меж. = скік. Троянці наші чуприндирі на землю скіць! як там були.
Уїзд, -ду, м. Въѣздъ.
Шаповальський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный, относящійся къ шерстобиту. Шаповальський цех. Була на йому біла свита із шаповальського сукна.
